А я знову падаю на місяць
І паркет тепліше за твоє люблю
Точно я не той хто буде вічність
А вічність цю

Рівняй нулю
А я знову падаю на місяць
І паркет тепліше за твоє люблю
Точно я не той хто буде вічність

А вічність цю
Рівняй нулю
А напевно місяць тягне бо в мені весь океан
Я би випив ще чотири всеодно цього замало

Світлофори вже не проти аби їх не впізнавав
Їх не впізнавав
Було б прикольно до ранку
Лишати попіл сніданком

Але твій дотик так плавно
Прислав відбитки на памʼять
Я не хочу у завтра
Тому що завтра згадаю

Чого мене знову плавить...
А я знову падаю на місяць
І паркет тепліше за твоє люблю
Точно я не той хто буде вічність